Посадка лаванди у відкритий грунт: нюанси висаджування і подальший догляд за кущами

Лаванда має приємний, вишуканим ароматом, який можна дізнатися з відстані. Крім декоративних функцій, чагарник має корисні лікувальні властивості.

Саме з цієї причини квіти дуже поширені серед дачників і фермерів.

Тому знання про посадку лаванди і догляді за нею у відкритому грунті виявляться вельми актуальними.

Загальна інформація

Лаванда відноситься до багаторічних рослин, має тонкі гострі листочки. Зацвітає вона колосоподібними суцвіттями. Квіти мають об’ємні кущі, які практично завжди залишаються зеленими, протягом усього життя, тобто протягом 10? 11 років. Цвітіння триває досить-таки довго: тільки зрізавши зів’ялі частини, можна побачити, як скоро ж виростають нові.

квіти мають відтінки різної насиченості. Досвідчені садівники воліють садити кущі так, щоб йшов поступовий перехід кольору – від білого до глибокого фіолетового.

Вирощування рослини і догляд за лавандою в саду не вимагає особливих умов, так як рослина легко переносить посуху і хвороби. Необхідно лише вчасно:

  • Проводити розпушування.
  • Очищати територію квітів від бур’янів.
  • Поливати.
  • Проводити обрізку.
  • Готувати до зимівлі.

Лаванда відноситься до теплолюбних рослин і вирощується в теплих регіонах, де тривалий час тримається плюсова температура, а зима не сильно холодна. Але якщо регіон північний, а хочеться посадити рослину, то можна це зробити в горщику.

Квіти є привабливим місцем для бджіл і метеликів. А шкідливі комахи не зможуть нанести рослині шкоди – чагарник відштовхує їх.

застосування лаванди

Як відомо, рослина має не тільки декоративні властивості, а й активно використовується як культура для виготовлення ефірного масла, яке знайшло своє застосування в косметології та медицині. Масло лаванди допомагає при болю в суглобах, опіках і хворобах шкірного покриву. Рекомендується також при головних болях.

Широко лавандова олія використовується як ароматизатор, наприклад, фахівці з масажу обов’язково включають в процедуру лавандовий ефір.

Самі ж квітки застосовуються як пряність при приготуванні перших і других страв, соусів і салатів.

вибір місця

Важливим пунктом при посадці лаванди є вибір правильного місця для чагарнику. Рослина віддає перевагу відкритим місця з великою кількістю сонячного кольору. Чагарник може рости і в тіні, але це негативно вплине на цвітіння. Клімат повинен бути теплим, без сильних холодів.

У холодних регіонах лаванду можна висадити в вазони і тримати на вулиці, але при настанні холодів прибирати її в приміщення.

Що ж стосується грунту, то зайва волога рослині не потрібна, так як в цьому випадку у неї починає гнити коренева система. Саме тому не варто висаджувати кущі на заболочених грунтах і низинах. Також варто звернути увагу на грунтові води. Вони не повинні бути занадто близько до поверхні. Якщо ж ця умова не дотримується, то можна провести дренаж грунту.

Структура грунту також має важливе значення. Бажано, щоб грунт був з нейтральною реакцією. Щоб домогтися цього умови, потрібно розсипати на ділянці деревну золу або вапно і перекопати землю. Крім того, потрібно обзавестися компостом, який забезпечить землю рихлістю і підвищить родючість рослини.

Чимало залежить і від самої рослини. Широколисті сорти лаванди мають хорошу витривалість, тому вони вважають за краще напівзатінених місця на ділянці. Також їх можна висадити в слабокислом грунті. Узколистние сорти вимагають більше уваги. Вони терплячі до холодів, але абсолютно не переносять високу вологість. А при довгому знаходженні під товстим шаром снігу вони можуть згнити.

особливості висаджування

Розводити лаванду можна декількома способами. До них відноситься висаджування:

  • Насінням.
  • Живцями.
  • Отводками.
  • Материнським кущем, поділивши його.

Найпоширеніший метод висадки лаванди у відкритий грунт – висаджування насіння. Сіяти їх потрібно восени, в жовтні, занурюючи в грунт на глибину близько 4 мм. Якщо сезон видався сухим, грунт слід полити. Щоб насіння пережили зиму, їх потрібно сховати під покровом снігу. Таким чином, посадка лаванди восени – процес важкий.

Навесні теж можна висаджувати лаванду, але потрібна невелика підготовка. Перед посівом, на самому початку весни, насіння потрібно змішати з піском і покласти в холодне місце, де їх потрібно зберігати при температурі +5 градусів протягом двох місяців. У травні їх можна висадити в грунт, створюючи красиві клумби. При вирощуванні лаванди варто бути терплячим, зацвіте вона лише через рік-два.

Якщо є в наявності дорослі рослини, які необхідно висадити, то варто врахувати, що вони можуть і не зробити щеплення. Проводити процедуру потрібно акуратно, враховуючи, що коріння повинні бути в об’ємному грудці грунту. Щоб пересадка пройшла успішно, потрібно висаджувати рослини на відстані один від одного. Відстань має бути рівним максимальній висоті куща. У бордюрной висадці яку скорочується в два рази. Саме тоді огорожа вийде рівною і елегантною.

висадка живцями

Цей метод висаджування лаванди вважається найпростішим і ефективним. Живцювання проводиться традиційним методом і мало відрізняється від висаджування інших культур:

  1. Ножем потрібно акуратно зрізати однорічний пагін.
  2. Розрізати його на черешки.
  3. Приготувати грунт.
  4. Закопати живці на 2? 4 см в грунт.
  5. Висаджені живці потрібно накрити плівкою.
  6. Тепер залишилося лише регулярно поливати рослину.

Живці повинні швидко вкоренитися. Через час їх потрібно буде висадити на обраному місці ділянки, дотримуючись технологію посадки.

розмноження відведеннями

Цей метод розмноження лаванди вважається легким і не викликає труднощів навіть у новачка. Проводиться операція влітку. На самому початку літа треба пригнути втечу дорослої лаванди до землі (не відрізані) і присипати грунтом, залишаючи на поверхні лише верхівку. Щоб зафіксувати втечу, на нього кладуть вантаж.

Після проведення операції, відводок потрібно поливати і вже восени він повинен сформувати окрему кореневу систему. Тоді його можна від’єднати від основного куща і пересадити.

Підживлення і полив

При вирощуванні лаванди слід проводити певні маніпуляції. Рослина потрібно періодично підгодовувати. Підбирати добрива потрібно з великим вмістом калію і невеликим – азоту. Небажано використання гною як добрива, так як в ньому високий вміст азоту, що загрожує великим поширенням зелені, але малою кількістю бутонів.

Полив повинен бути регулярним, але помірним. На рослині позначається як недолік вологи, так і надлишок. Поливати потрібно, тільки коли верхній шар грунту пристойно підсохне.

Для того щоб утримати в грунті вологу і зробити так, щоб грунт «дихала», необхідно проводити мульчування і підгортання. Проводять процедури восени і навесні. Крім того, процедури впливають і на зовнішній вигляд лаванди, збільшуючи утворення нових пагонів.

Ще одна важлива процедура – обрізка кущів. Операція продовжує життя рослини. Після завершення цвітіння необхідно вкоротити стебла, на яких росли бутони. Восени проводять більш інтенсивну обрізку, видаляючи більшу частину пагонів.

Підготовка до зимового сезону

Вирощування лаванди і догляд за нею можливий і в більш холодних регіонах, де температура знижується до -25 градусів за Цельсієм. Для цього лаванду потрібно якісно утеплити. Робиться це після осінньої обрізки: лаванда накривається ялиновим гіллям, який допоможе пережити зимовий сезон.

Не варто застосовувати сухе листя в якості укриття на зиму. Рослини під ним може просто згнити.

Для повноцінного вирощування, необхідно мати уявлення про можливі проблеми. Найнебезпечнішою вважається сіра гниль. Для вирішення проблеми необхідно регулярно перевіряти кущі на наявність уражених ділянок. Уражені частини лаванди треба обрізати і негайно спалити.

Висаджування лаванди на ділянці – вдале рішення. Її кущі стануть чудовою прикрасою, а численні чагарники створять бордюр, який напоїть повітря своїм ароматом. Є у лаванди і практична сторона: вона захистить ділянку від колорадських жуків і плодожерки.