Паркові троянди: опис і сорти з одноразовим і повторним цвітінням, способи вирощування та догляду

Паркові троянди – дивовижні рослини, які об’єднали в собі стійкість диких видів і аристократичну привабливість декоративних культур. Таку назву має група багаторічних рослин, що включає в себе декоративні шипшини і стародавні сорти троянд. З розведенням цих квітів впорається навіть любитель, адже рослини досить невибагливі в догляді.

Характеристика і види рослин

Рослини мають високі кущі, які виростають до 1,5 м. Бутони на них утворюються рано, рясно покриваючи кожну гілку. Цвітіння зазвичай триває більше місяця. Квіти мають різні відтінки починаючи з білого і закінчуючи яскраво-фіолетовим. Самим рідкісним кольором вважається жовтий. Кущі потребують просторих висадки, оскільки вони ростуть не тільки в висоту, але і в ширину.

При описі паркової троянди варто згадати, що найбільшою стійкістю відрізняються види, виведені в Канаді, адже вони добре переносять морози, не вимагаючи укриття. Холодостійких сортами вважаються і рослини, відкриті вітчизняними селекціонерами. Зате англійські, німецькі та французькі види майже не здатні виживати при сильному морозі, тому їм необхідно укриття.

Найпопулярнішими вітчизняними сортами вважаються види Abelzieds. Hybr. Rugosa, Blanc Double de Coubert і Parsla. Перший з них має рожеві квіти зі слабким запахом, і відрізняється компактними розмірами (висота не перевищує 2 метрів) і пірамідальної формою. Другий сорт був виведений на основі білої троянди Alba, зберігши всі її переваги – морозостійкість, невибагливість і швидке зростання. Останній сорт відрізняється суцвіттями, що складаються з 3? 5 білих квіток з махровими пелюстками і яскравим ароматом.

Серед англійських видів найбільш популярні троянди Graham Thomas, мають золотисто-жовті бутони, Benjamin Britten з чашоподібними квітами червоного відтінками і приємним ароматом фруктів і William Shakespeare. Третій сорт відрізняється махровими червоними квітами з сильним запахом, злегка нагадує фіалки.

З канадських видів найбільш заслуговують на увагу культури Quadra і Джон Девіс. Перший сорт вважається надзвичайно красивим. Такі рослини мають червоні квіти з загнутими до центру махровими пелюстками. Суцвіття за формою схожі на півонії. Вид Джон Девіс відрізняється цікавою формою бутонів, забарвлених в рожевий колір, з золотистими тичинками. Кисті утворюються 10? 15 екземплярами.

Паркові троянди також розрізняються по частоті цвітіння. Деякі цвітуть раз на рік протягом місяця, інші ж покриваються бутонами повторно.

Лише один раз квітучі

У числі рослин, які цвітуть однократно, найпопулярнішим сортом вважається троянда Центіфолія. Ця культура має французьке походження. Цвіте вона майже місяць, міняючи забарвлення пелюсток з блідо-рожевою на білу через вигоряння на сонці. Рослина покрита матовими листям світло-зеленого відтінку і невеликими нечастими шипами. Кущі виростають не більше 1,5 метра. Заслуговують на увагу й інші види з одноразовим цвітінням:

  1. Poppius – висота перевищує 1,5 метра. Сорт має матові листя, що складаються з 8 невеликих пластин, і напівмахрові суцвіття середнього розміру. Пелюстки пофарбовані в рожевий тон. Квіти видають сильний аромат, а після їх в’янення з’являються темно-бордові плоди. Вид вважається морозостійким, не вимагає опори або приховування.
  2. Pimpinellifolia plena – рослина з біло-кремовими напівмахрових квітами, від яких виходить сильний запах, матовими листочками і частими шипами. Висота сорту становить 1,5 метра. Цвітіння триває близько 12 днів, супроводжуючись зав’яззю плодів чорного тону. Цей сорт морозостійкий, не потребує підв’язування.
  3. Hybrid Rugosa – канадський вид висотою до 2 метрів. Покритий матовими листям з трохи зморщеною поверхнею і густими шипами. При цвітінні покривається красивими махровими суцвіттями рожевого відтінку з яскравим ароматом. Бутони на рослині можна бачити на протязі місяця навіть в дощове літо. Сорт вважається стійким до морозу.

Всі ці види краще розмножувати порослю. Найкраще такі троянди виглядають, якщо їх садити уздовж забору.

З повторним цвітінням

Одним з цікавих сортів з неодноразовим цвітінням вважається троянда Alexander MacKenzie. Цей благородний вид має суцвіття-кисті, утворені численними бутонами яскраво-червоного кольору. Прямий і потужний кущ виростає до 2 метрів вгору. Його покривають матові листя з 7 пластин і не дуже часті колючки. Махрові суцвіття середнього розміру складаються з 40? 50 пелюсток. Єдиним недоліком сорту вважається відсутністю аромату, але зате він переносить температуру до -40 градусів і цвіте майже все літо.

Англійська сорт Fisherman’s Friend можна дізнатися по фіолетово-малиновим або пурпурно-червоним кольорами великого розміру з густою махрою, які виростають на кущі заввишки 1? 1,2 метра. Бутони видають сильний і приємний запах. Контраст яскравих кольорів складають темно-зелене листя з глянцевою і трохи зморшкуватою поверхнею. Кущі покриті гострими частими шипами. Взимку вони потребують утеплення, а влітку – в обприскуванні для профілактики захворювань.

Сорт Moje Hammarberg Hybrid Rugosa, виведений в Швеції, має кущі 1,5-метрової висоти, які майже не хворіють і добре переносять навіть сильні морози. Рослина покрита помірно блискучим листям і густими шипами. При цвітінні ця троянда викидає багато великих махрових бутонів, забарвлених в темно-рожевий відтінок і має насичений запах. Незважаючи на всі переваги, пелюстки цього виду нестійкі до дощу, тому при такій погоді вони зазвичай обпадають.

Ефектно виглядає і канадська троянда Morden Centennial, хоча її висота складає всього 1,2 метра. Рослина має великі матові листя з 7 пластин, а шипи на ньому майже відсутні. Перше цвітіння припадає на червень, а повторне – на серпень або вересень. Кущ покривається махровими суцвіттями з 3 бутонів з 45 пелюстками, що мають 8 см в діаметрі. Забарвлення вони мають яскраво-рожеву, але запаху майже не видають. Суцвіття, з яких облетіли пелюстки, рекомендується обрізати, інакше на їх місці виростають плоди, роблячи рослина менш красивим.

Ще один канадський сорт з повторним цвітінням – Prairie Joy. Він відрізняється високим і густим кущем, що досягає 1,5 метра. Листя має матову поверхню і незвичайний відтінок. Молоді пластини пофарбовані в бордовий колір, який у міру дорослішання змінюється на темно-зелений відтінок з блакитним подтоном. Шипов на кущах майже немає. Квіти на рослині можна спостерігати все літо. Вони мають гарну форму, махрову поверхню, ніжно-рожевий відтінок і слабкий аромат.

Кущ майже не більше, підходить для формування живоплоту. Для стимуляції повторного цвітіння зів’ялі бутони краще прибирати.

Розмноження і посадка

Паркові троянди можна розмножувати 4 способами: відведеннями, порослю, поділом кущів і зеленими живцями. Ці методи вважаються однаково ефективними і проводяться наступним чином:

  1. Отводками – навесні стебла потрібно нагнути до грунту і закріпити їх, присипавши грунтом. Через рік їх можна відокремити від материнського куща і пересадити на постійне місце.
  2. Порослю – відростки віком 1 рік відокремлюються від основного рослини, після чого їх стебла потрібно вкоротити на третину довжини. Потім їх можна пересадити. Розмножувати троянди цим способом також потрібно навесні.
  3. Розподілом – проводиться ранньою весною або восени. За допомогою секатора потрібно відокремити від розрослося куща частина з корінням і хоча б 1 стеблом. Відокремлена частина пересідає на свою ділянку.
  4. Живцями – можна використовувати зелені або одревесневшие пагони. Останні заготовлюються восени, закопуються в пісок і висаджуються на постійне місце навесні. Зелені живці потрібно заготовлювати на початку цвітіння.

Ці квіти можна садити як поодиноко, так і групами або у вигляді огорож. Краще, якщо ділянка буде добре освітлений, але півтінь також допускається, просто при таких умовах суцвіть буде менше. Варто звернути увагу, що кущі погано ростуть при протязі, тому ділянка повинна бути захищена від вітру.

Висаджувати кущі у відкритий грунт варто в травні-вересні. Хоча культури з цієї групи невибагливі до грунту, догляд і вирощування паркових троянд буде більш простим завданням, якщо грунт вибрати помірно кислу. Для цього в неї слід додати перегній, компост або торф.

Ями для саджанців потрібні досить просторі, щоб можна було вільно розправити їх коріння і поглибити шийку приблизно на 8 см. Кущі варто садити на відстані 1? 1,5 м один від одного. Перед тим як помістити саджанець в лунку, грунт варто помірно полити.

Полив, підживлення і обрізка

Кущі троянд потребують рясного поливу з початку весни до середини літа. При цьому воду потрібно лити під корінь, намагаючись не потрапити бризками на листя і суцвіття. Подібна процедура проводиться рано вранці або ввечері при відсутності дощів. Частота поливу – не більше 3 разів на тиждень. Часте поверхневе зволоження для троянд не рекомендовано.

З кінця літа до початку осені кущі не потрібно поливати, щоб на них не з’являлися молоді пагони. Зволожувати їх потрібно буде лише в вересневу посуху, характерну для південної місцевості. Після кожної процедуру бажано рихлити землю, щоб на ній не утворювалася кірка.

Починати добриво кущів необхідно через рік після їх посадки. Навесні рослинам потрібен магній, залізо і бор для нормального розвитку, тому їх бажано підгодовувати спеціальними комплексами для троянд не частіше, ніж 1 раз в 2 тижні. Бажано підбирати рідкі препарати або розчинні у воді речовини, вносячи їх під корінь, щоб не потрапити на стебла і листя. Додатково можна застосовувати гній. В кінці весни і початку літа культури можуть обійтися без добрив.

Потім кущі потрібно підгодувати в кінці серпня – це допоможе їм зміцнити коріння до зими. Добриво має містити калій, фосфор і кальцій. Подальша підгодівля проводиться в кінці вересня, коли під рослини потрібно підлити по відру води з 16 г монофосфата калію і 15 г суперфосфату, розчиненим в рідині. Останнє добриво вноситься в жовтні – під кожен кущ підкладається перегнилий компост.

Кущі бажано регулярно обрізати для їх омолодження та запобігання безладного розростання. Варто пам’ятати, що більшість сортів має гострі шипи, тому при роботі з ними краще надягати товсті рукавички і брезентовий фартух. Проводити обрізку варто в квітні або на початку травня через 2 роки після висаджування. До цього потрібно лише чистити рослина від пошкоджених гілок.

При весняної обрізування варто прибирати половину довжини, залишаючи приблизно по 6 нирок на кожному пагоні. Стебла, розташовані біля самої землі, варто обрізати повністю.

Шкідники і хвороби

Ці рослини хворіють досить рідко, проте іноді їх все ж вражають деякі шкідники і недуги. До їх числа відносяться:

  1. Сферотека, або борошниста роса, – на нижній частині листя з’являється сірий наліт. Щоб запобігти захворюванню, кущі слід обприскувати до початку вегетації залізним купоросом, а літах обробляти розчином з піввідра води, 300 г сірки, 1 кг негашеного вапна і 200 г кухонної солі.
  2. Бактеріальний рак – на коренях утворюються нарости, що перешкоджають надходженню води і поживних сполук в стебла, через що листя починає в’янути. При лікуванні рослина викопується, коріння з наростами обрізаються, після чого кущ занурюється на 7 хвилин в розчин мідного купоросу (на 10 л води 100 г речовини), а потім – в бовтанку глину з таблеткою гетероауксину. Після цього рослина садиться на нове місце.
  3. Попелиця, павутинний кліщ і трипси – шкідники висмоктують сік з пагонів і гризуть листя, викликаючи в’янення. Проти них допоможуть інсектициди на кшталт «Актара», «Іскри», «Зубра» або «Конфідору».
  4. Садові хрущі – їх необхідно зібрати з кущів, після чого обробити рослини інсектицидні розчинами.

Як профілактичний засіб від шкідників варто використовувати відвар польового хвоща, ромашки або кропиви, зміцнює стійкість рослин до паразитів.

Садово-паркові троянди будуть ефектно виглядати в поєднанні з гладіолусами, жоржинами, маками, спаржею, флоксами, злаками або васілістніка. Ці рослини підкреслять аристократичну красу кущів і створять прекрасний ансамбль на ділянці.

паркові троянди